Маяк Ельзи

Наступна зупинка Солов'їної країни-25 – у сонячному Закарпатті.

Наш герой: Святослав Вакарчук (нар. 14.05.1975) – рок-співак та громадський діяч. Фронтмен і лідер гурту “Океан Ельзи” – найуспішнішого музичного колективу часів незалежної України.

Життєвий шлях

У випадку Святослава Вакарчука – наймолодшого, до речі, учасника “Солов’їної країни-25” – ми не будемо багато зупинятися на біографічних деталях, а більше говоритимемо про те, чому феномен “Океану Ельзи” такий важливий для української музики та її майбутнього. 

Але ключові моменти життєвого шляху все таки хотілося б нагадати. Народився Святослав Вакарчук у 1975-му році в Мукачеві, рідному місті матері Світлани Олександрівни. Згодом родина переїхала до Львова, де науковою та викладацькою діяльністю займався його батько – відомий фізик Іван Вакарчук. У Львові Святослав пішов до лінгвістичної гімназії, а також відвідував заняття в музичній школі. В 1991-му вступив до Львівського університету на фізичний факультет. Але на тому продовження справи батька забуксувало, бо серйозно втрутилася музика. В 1994-му знайомиться з Юрієм Хусточкою, Павлом Гудімовим та Денісом Глініним, з Перший склад ОЕякими створює гурт “Океан Елизи”. 19-річний Святослав стає лідером колективу, його голосом та автором більшості пісень і текстів до них.

Перші творчі кроки хлопці роблять у Львові. Гурт записує перші демозаписи, бере участь у своїх перших фестивалях і дає перші сольні виступи. В 1998-му “Океан Ельзи” переїздить до Києва і випускає дебютний альбом “Там, де нас нема”. Заглавна однойменна пісня стає першим великим хітом “ОЕ”. А вже наступний альбом “Янанебібув” (2000) остаточно закріплює зірковий статус на українській сцені. Ну а далі буде багато чого цікавого: нові мультиплатинові альбоми і зміни складу гурту, виступи на революційному Майдані та аншлаги в різних куточках планети. Але цю історію вже точно всі знають, а тому нам хотілося б поговорити ось про що…

Глобально мета “Соловейка” у тому, щоб хорошої української музики ставало більше і щоб наша публіка без вагань обирала українське. Тобто маємо тут насправді 2 фронти: збільшення українського контенту з боку артистів і зростання уваги зі сторони слухачів. І для поліпшення ситуації на обох цих напрямках ОЕ зробили дуже багато. Український рок та естрада, звичайно, ж існували і до них. Але саме “Океани” довели, що українська україномовна музика може бути комерційно успішною. Ще на початку 2000-х ОЕ показали, що видати 2 аншлаги за 2 дні в Палаці Спорту - це реальність. Пройшли роки і виявилось, що український гурт може зібрати рекордні 75 000 на Олімпійському. Та ще й не раз, а двічі. Поки що двічі. Ще довгі роки цей успіх буде справжнім маяком для українських гуртів, які робитимуть свої перші кроки на нашій естраді.   

Рекордний аншлаг на Олімпійському

Колись поважне видання “Rolling Stone”, написало, що у легендарних U2 Ірландія в кожній ноті. Візьмемо на себе сміливість і скажемо, що у Вакарчука і його ОЕ – Україна і її музична традиція також у кожній ноті, у кожному такті. І їх успіх – це великий успіх української музики і найкраща її пропаганда. Навіть не зважаючи на те, що народна пісня в репертуарі ОЕ лише одна. 

Нам дуже приємно, що Святослав Вакарчук розуміє критичне значення народної музики для національної культури. Чого вартий хоча б скандальний випадок із Потапом на одному з телевізійних талант-шоу і емоційна промова Святослава з дуже правильними словами і акцентами:

За що пам’ятати

– за перший по-справжньому успішний український гурт

– за повагу до української народної музики і розуміння її важливості для національної культури

– за те, що все ще тільки починається. Святославові лише 41 і нас чекає ще багато цікавого попереду.

Коментарі

usr-av

ЗАЛОГІНИТИСЬ

ЗАЛОГІНИТИСЬ


ЗАЛОГІНИТИСЬ